Интересные материалы из интернета, на которые мы обратили особое внимание.

Уровень украинских и международных научных журналов


Уровень украинских и международных научных журналов

Повідомлення номер:#1  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 09:53

Спойлер: единственный журнал, сразу распознавший фейк, да ещё и ответивший оригинально, вызовет у вас гордость. 8-)


Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#2  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 09:54

Чи можуть українські та міжнародні журнали надрукувати статтю з нісенітницями? Результати експерименту

У 1996 році наробив галасу відомий жарт фізика А. Сокала, який написав безглузду статтю-пародію, майстерно використовуючи постмодерністський жаргон. Стаття була опублікована у престижному журналі «Social Text», а коли Сокал розкрив містифікацію, це дало поштовх до бурхливих дискусій, унаочнивши проблему інтелектуальної недоброчесності та можливостей мімікрії під науку, які постмодерністський дискурс відкриває для псевдонауковців (деталі можна прочитати тут).

Відомі й інші випадки використання містифікації для виявлення неякісної роботи редколегій журналів – наприклад, за допомогою англомовної програми SCIgen, розробленої американськими студентами для генерування текстів, які формально нагадують наукові статті, було згенеровано ряд наукових «статей», декотрі з яких були успішно опубліковані. Згодом одну з таких статей колектив російської газети «Троицкий вариант» під керівництвом доктора біол. наук М. Гельфанда переклав з англійської і надіслав у «Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов» (який входив до переліку журналів, затверджених ВАК РФ), і той журнал опублікував нісенітну статтю.

В українській гуманітаристиці проблема якості публікацій є досить гострою. Ні для кого не є секретом існування видань, де за певну плату можна опублікувати низькоякісну статтю. Чинний «Порядок формування Переліку наукових фахових видань України» має на меті підвищити якість фахових видань, впровадивши їх диференціацію відповідно до трьох категорій: «А», «Б» і «В». Оскільки низка видань опиняється в категорії «В» і не має шансів перейти до вищої категорії, за два роки після затвердження «Порядку», тобто в січні 2020-го, ці видання мають втратити статус фахових. Однак є небезпека, що зі зміною влади низькоякісні видання лобіюватимуть послаблення вимог і повернення до статус-кво. Особистий досвід в редколегії видання, віднесеного до категорії «В», а також спілкування з декотрими колегами показує, що досить поширена вичікувальна позиція, і більш чи менш явно висловлюються сподівання, що загроза масового позбавлення журналів фахового статусу зрештою призведе до перегляду і пом’якшення існуючих вимог до фахових видань.

Це наштовхнуло мене на ідею проведення експерименту в дусі Сокала. Для початку було поставлено завдання перевірити, як редакції реагуватимуть на явно абсурдну статтю, зі значною кількістю відвертих ляпсусів. У псевдостатті під назвою «Неепістемічна генеративна естетика» описано вигаданий напрямок зарубіжної естетичної думки. Ця псевдостаття щедро рясніє безглуздими висловами на кшталт «комутативність означника вміщує в собі дигресію смислу», «доконцептуальні перцепції маніфестують себе через нейронно-трансмісійну ділянку свідомості», «неоперсоналістична рефлексивність відображає імперсональний зміст естетичності, оприявнений через безпосередню даність сингулярного досвіду», тощо. Були введені й декотрі інші очевидні маркери – так, «Критика здатності судження» приписувалась Гегелю, а серед засновників неепістемічної генеративної естетики були зазначені Пютуа (персонаж оповідання А. Франса), П. Менар (персонаж Л. Борхеса) і М. Темешвар, вигаданий албанський автор із містифікації, описаної У. Еко. Всі інші джерела у списку літератури теж очевидно вказують на фейк: починаючи від прізвищ (Addlehead, Conman, Gabbler, Liarson, Ranter, Slowpoke) і закінчуючи назвами видань: «Predatory Journal of Philosophy», «Philosophical Litter», або ж видавництв, таких як Junk Science і Vanity Press. Рецензентів, хоча б трохи обізнаних із філософією, мала б насторожити принаймні якась із назв джерел, на кшталт «Subliminal aesthetic of furiously sleeping ideas», «Sense and sensibility of postmodern aesthetic» чи «Nagel's bat in the belfry», а в назві «Transclassical approach as a leading trend in fictitious aesthetical theories» відверто вказується на фікцію.

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#3  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 09:55

Стаття була розіслана під псевдонімом Крутієнко Анастасія Василівна. Спершу установою, в якій начебто працює авторка, було вибрано неіснуючий Крижопільський державний педагогічний університет, а потім, щоб не викликати підозри, що за статтю, надіслану з Крижополя, платіж надходить із київського терміналу, місце роботи було змінене на також вигаданий Міжнародний інститут інноваційного розвитку (Київ). Втім, побоювання виявилися даремними, адже два журнали опублікували статтю, де в даних було вказано саме Крижопільський університет.



Орієнтиром для розсилки став перелік фахових журналів на сайті Наукової бібліотеки Чернігівського національного технологічного університету.



З різних причин частину журналів довелося виключити. Поза межами експерименту залишились видання:

- тематичний фокус яких не охоплює проблем естетики чи культурології

- вимога подачі статті англійською мовою

- вимога супроводити статті витягом з протоколу кафедри і/або рецензіями докторів/кандидатів філософських наук

- не вдалось знайти сайту, чи журнал перестав виходити

Оскільки декотрі установи (наприклад, КНУ ім. Т. Шевченка чи НаУКМА) видають кілька різних журналів філософської тематики, то з кожної такої установи було вибрано лише один журнал.



Загалом, у період з кінця квітня до початку червня стаття була розіслана у 25 журналів:

«Докса»,
«Totallogy XXI»,
«Versus»,
«Актуальні проблеми духовності»,
«Вісник Житомирського державного університету імені І.Франка. Філософські науки»,
«Вісник КНУ ім.Т.Шевченка. Серія: Філософія»,
«Вісник КНТЕУ»,
«Вісник ЛНУ ім. І.Франка. Серія: Філософія»,
«Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія»,
«Вісник ХНУ ім. В.Каразіна. Серія: Філософія. Філософські перипетії»,
«Вісник Черкаського університету. Серія: філософія»,
«Гілея»,
«Гуманітарні візії»,
«Культура і сучасність»,
«Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини»,
«Мультиверсум»,
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Історія. Філософія. Політологія»,
«Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Філософія»,
«Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури»,
«Наукові праці. Філософія» (Чорноморський державний університет імені Петра Могили),
«Питання культурології»,
«Проблеми гуманітарних наук. Філософія» (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка),
«Світогляд – Філософія – Релігія»,
«Філософія та політологія у контексті сучасної культури»,
«Філософські обрії»

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#4  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 09:56

А найоригінальнішу відповідь було отримано від редколегії «Вісника ХНУ ім. В.Каразіна. Серія: Філософія. Філософські перипетії». Після повідомлення про прийняття статті до друку і оплати публікації, авторка отримала макет «журналу», оформлення якого чудово відповідає характеру поданої статті (нижче наводяться перша і остання сторінки):

Зображення
Зображення

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#5  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:08

Зображення
Зображення

Виявилось, що редакція, відразу ж розпізнавши фейк, зацікавилась, хто проводить такий експеримент, і вирішила вдати, що приймає статтю, щоб за реквізитами картки (більшість авторів платять переказом з картки на картку) вирахувати реальні ПІБ платника. Однак оскільки оплата була здійснена через термінал, за допомогою мобільного номера, спеціально придбаного для експерименту, то спроба вирахувати справжню особу автора була марною й редакції залишалось лише пожартувати у відповідь.

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#6  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:08

Публікація у закордонному виданні

Упродовж останніх років дедалі більше акцентується важливість публікацій у міжнародних і закордонних виданнях. Недобросовісні видавці реагують на цей попит, пропонуючи опублікувати статтю у хижацьких журналах, заснованих закордонними установами. Іноді до редколегій таких журналів входять українські дослідники, і журнали приймають статті українською, причому журнал вважається виданим у котрійсь із західних країн і зараховується як публікація у закордонному виданні. Оскільки у багатьох вітчизняних дослідників відсутній досвід співпраці із зарубіжними виданнями, це посилює ймовірність того, що навіть сумлінні науковці можуть пристати на пропозицію публікації в «хижацьких» журналах. До того ж при атестації співробітника публікація в закордонних «сміттєвих» виданнях може оцінюватись незаслужено високо, оскільки бюрократичні механізми наразі дуже слабко здатні відмежовувати якісні закордонні видання від неякісних.

На жаль, фінансові, а також часові ресурси експериментаторки не дозволили провести масштабну перевірку ще й журналів, що пропонують платні публікації за кордоном. Одначе, як окрема спроба, для експерименту був вибраний один з таких журналів – «Virtus» (вибір був здійснений значною мірою навмання, сайт журналу потрапив на очі під час пошуку конференцій). У редакційній політиці, викладеній в передмові до кожного номеру, зазначено, що редакція здійснює рецензування в три етапи: перевірка дотримання технічних вимог; подвійне сліпе рецензування; і, зрештою, перегляд та затвердження номера вченою радою СНУ ім. В. Даля і Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти. Однак на практиці рецензування виглядає інакше. Стаття «Неепістемічна генеративна естетика» була надіслана 25 червня, а вже 26 червня було отримано відповідь «Вашу статтю «НЕЕПІСТЕМІЧНА ГЕНЕРАТИВНА ЕСТЕТИКА» отримано та розглянуто редакцією журналу "Virtus". Тема та зміст статті відповідає напрямку «Філософія». Оформлення - за вимогами журналу. За результатами проведеної перевірки - унікальність тексту складає 100 %. Вашу статтю рекомендовано до друку в науковому журналі "Virtus".» Також були вказані реквізити для оплати і пообіцяли електронний макет надіслати до 20 липня, а друкований примірник – наприкінці серпня. Щоправда, електронний макет затримався, однак станом на середину вересня журнал уже опубліковано, і він містить статтю: Крутієнко А.В. Неепістемічна генеративна естетика / А. В. Крутієнко // Virtus. – 2019. №35. – С.28–31 (завантажити можна тут або із сайту журналу).

Отже, виявилось, що опублікувати статтю в цьому міжнародному журналі, до складу редколегії якого входять дослідники із 15 країн, насправді дуже легко. Прикро, що в журналі з такими де-факто низькими стандартами публікуються дослідники з поважних установ. Наприклад, на одній зі сторінок сайту КНУ ім. Т. Шевченка подано перелік публікацій у цьому журналі, який налічує щонайменше 20 статей (чомусь на трьох сторінках сайту відображаються лише пп.1–10 і 21–31).

Звісно, робити висновки на основі одного журналу було б невиправданим узагальненням, для об’єктивнішої картини щодо ситуації з міжнародними публікаціями потрібні ретельніші дослідження. Наразі можна лише припустити, що попит на публікації в міжнародних виданнях створює придатний ґрунт для імітаторів, які користуються не лише звичним бажанням псевдовчених публікувати свої низькоякісні статті, а ще й недосвідченістю декотрих сумлінних гуманітаріїв.

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#7  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:09

Апробація на конференціях

Оскільки участь у конференціях також є одним із видів наукової роботи, було вирішено заодно перевірити, наскільки легко опублікувати нісенітниці під виглядом апробації наукових досліджень на конференції. Для цього стаття була скорочена до 5 сторінок, причому найочевидніші маркери фейку, а також «джерела» у списку літератури залишилися в повному обсязі.

Серед організацій, які проводять конференції з найрізноманітніших напрямків і публікують тези, було вибрано п’ять, тих, які розміщують збірники онлайн. При цьому поза межами експерименту залишились декотрі інші організації, які теж належать до подібного типу, але не розміщують на своєму сайті збірники, а лише надсилають їх авторам.

Із 5 конференцій, на які в межах експерименту в червні було надіслано тези, лише в одній, а саме «Наука без кордонів» (Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину) спершу надійшла автоматична відповідь про те, що «Термін рецензування роботи / перевірки квитанції може тривати до 2ох робочих днів», однак вже через 15 хвилин надійшло наступне повідомлення, що тези прийнято.

У «Way of science» (див. Інформаційний лист) рецензування зайняло взагалі 7 хвилин. Ось цей цікавий сайт:

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#8  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:10

Зображення

А ось інформація про вартість публікації на цьому сайті:

Зображення

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#9  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:10

Після оплати всі тези були опубліковані, наразі вони розміщені на таких платформах:

1) Way of science (сайт: Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину)

Публікація: Крутієнко А.В. Неепістемічна генеративна естетика // Сучасний рух науки: тези доп. VII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 6-7червня2019р. – Дніпро, 2019. – 1977 ср. – С. 915–920 (збірник можна завантажити тут або із сайту конференції).

2) Наука та практика (сайт: Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину)

Публікація: Крутієнко А.В. Неепістемічна генеративна естетика // Новини сучасної науки, ХХXІ Міжнародна науково-практична iнтернетконференція. – м. Вінниця, 03 червня 2019 року. – Ч.7, с. 92. – С. 51–55 (збірник можна завантажити тут або із сайту).

3) Молодий вчений (сайт: Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину)

Публікація: Крутієнко А. В. Неепістемічна генеративна естетика [Текст] / А. В. Крутієнко // «Сучасні світові тенденції розвитку науки, технологій та інновацій» (м. Ужгород, 28-29 червня 2019 р.). – Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2019 (завантажити можна тут або із сайту).

4) Європейська наукова платформа (сайт: Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину)

Публікація: Крутієнко А.В. Неепістемічна генеративна естетика // Wiadomości o postępie naukowym i rzeczywistych badaniach naukowych współczesności:kolekcjа prac naukowych «ΛΌГOΣ»z materiałami Międzynarodowej naukowo-praktycznej konferencji, Kraków, 17 czerwca 2019 r. Kraków: OP «Europejska platforma naukowa», 2019. Tom 4. s.108. – С. 48–50 (завантажити можна тут або із сайту).



Отже, для імітаторів науки не проблема опублікуватись як у вітчизняному, так і в зарубіжному збірнику матеріалів конференцій. Існування різних платформ, не пов’язаних з якимось ВНЗ чи науковою установою, а створених для проведення конференцій, свідчить, що такі послуги користуються попитом, якщо декотрі з цих платформ проводять конференції щомісяця.

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#10  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:11

Спроба рефлексії
Даний експеримент мав на меті насамперед унаочнити проблему неякісних видань. Це дуже складна і багатоаспектна проблема, її причини і шляхи подолання потребують детальніших досліджень. Наразі ж хотілося б висловити декілька міркувань, які, не претендуючи на вичерпність, можуть пролити світло принаймні на декотрі аспекти практики недобросовісних публікацій в галузі філософії.

Філософія, як і гуманітаристика в цілому, ще й досі змушена долати спадок радянської епохи, коли в гуманітарних науках існувало чимало кар’єрних можливостей для тих, чиї дослідження відповідали панівній ідеології, хоча й були слабкими з наукової точки зору. Згодом, у пострадянський період, такі дослідники явно чи неявно опирались поширенню західних стандартів. Звільнення від ідеологічного диктату, свобода досліджень, яка з початку 1990-х розглядалась як незаперечна цінність, в одному аспекті відіграла негативну роль: поряд із правом вибору напрямку досліджень, правом вільно висловлювати свою точку зору, ця свобода іноді вела до толерування явно слабких праць. Сумлінні дослідники зосереджувались переважно на власних дослідженнях, неабияк радіючи, що нарешті вони мають творчу свободу, і вже не потрібно озиратись на догми марксизму-ленінізму. За іншими, в тому числі й за колишніми прихильниками офіційної ідеології, теж визнавалось право на творчу свободу. При цьому не завжди усвідомлювалась межа, яка відділяє ситуації теоретичних розбіжностей, від ситуацій, у яких йдеться про якість досліджень. Авторці довелося з цим зіткнутись на власному досвіді роботи в редколегії альманаху «Університетська кафедра». Коли один з членів редколегії, доктор економічних наук, академік Національної академії аграрних наук України, подав статтю, яку явно не варто було публікувати у фаховому виданні з філософії, на засіданні кафедри філософії було підняте питання, чи варто допускати статтю до друку. Здавалось очевидним, що фахові філософи, які дбають про професійні стандарти, мали б відхилити статтю. Однак колеги посилались на право кожного висловлювати свою думку, дехто казав, що філософія не наука (при цьому маючи науковий ступінь і, певно, не збираючись від нього відмовлятись), а одна колега заявила, мовляв, хто ми такі, щоб критикувати академіка. Аргументи ж, що неякісна стаття кидає тінь на репутацію новоствореного видання, сприймалися мляво; значно більший відгук знаходив принцип плюралізму. При цьому ні головний редактор, ні більшість колег не мали на меті створити халтурний журнал – насправді ці люди щиро бажали, щоб альманах став гідним виданням, але виходили з пострадянського розуміння світоглядної толерантності, яка знеохочувала критику праць інших.

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских научных журналов

Повідомлення номер:#11  Повідомлення Booker » 22 вересня 2019, 10:12

Ще одна проблема пов’язана з існуванням платних видань. Під час кризи 90-х і хронічного недофінансування науки досить поширеною стала практика публікації навіть якісних видань за кошти авторів, а не наукових установ. Хоча таку практику й можна було зрозуміти, але її побічним ефектом стало розмивання межі між добросовісними, однак недофінансованими виданнями, і відверто хижацькими, які створені для заробітку на платних публікаціях. Через поширеність платних публікацій, вимога оплати перестала бути маркером, який мав би насторожити сумлінних авторів, змушуючи запідозрити, що вони мають справу з хижацьким виданням. Це обертається додатковою загрозою при міжнародних публікаціях – пропозиція опублікуватись, заплативши фінансовий внесок, не насторожує дослідників, звиклих до того, що навіть добротні журнали беруть плату. Тож за сучасних умов було б доречним включити до переліку вимог до фахових видань заборону брати оплату за публікацію. Це, звісно, не усуне автоматично слабкі публікації (авторка має особистий досвід роботи в редакції журналу, який не брав плати з авторів і цілком видавався за кошти вишу, однак частина опублікованих в ньому статей досить слабкі), проте все ж таки створить суттєву перепону для хижацьких видань. Слід зазначити, що наразі декотрі фахові видання вимагають невелику оплату, і схоже, ці кошти йдуть лише на покриття необхідних витрат, а не слугують джерелом заробітку. Для вишів і наукових установ не було б великим тягарем забезпечити фінансову підтримку таких журналів, щоб редколегія, яка робить якісну роботу, мимоволі не уподібнювалась до хижацьких редакцій. Тим більш, можливість існування видань лише в електронному форматі здатна суттєво зменшити редакційні витрати.

Іншим суттєвим чинником, який створює попит на існування низькопробних видань, є публікації задля звітності. Оскільки кількість публікацій є важливою складовою при оцінці продуктивності наукових і науково-педагогічних працівників, це спонукає скористатись послугами хижацьких видань. Спроби поділити журнали на категорії не здатні повністю вирішити проблему. Наприклад, за існуючими вимогами до категорії «А» відносяться журнали, які входять в Scopus і Web of Science, а серед вимог щодо входження до категорії «Б» є наявність у членів редколегії і рецензентів публікацій у виданнях, включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus. У гуманітарній сфері така вимога, скоріш за все, матиме наслідком не масове поліпшення якості публікацій і налагодження контактів із закордонними колегами, а створення видань, які пропонуватимуть публікації на комерційній основі, запрошуючи до складу редколегії зарубіжних учених, які формально відповідають критеріям, але не братимуть активну участь у рецензуванні. До редколегії «Virtus» входять вчені з 15 країн, а в редколегії «Гілеї» є члени з Польщі, але це не свідчить про якість даних журналів. Наразі єдиний філософський журнал, який віднесений до категорії «А» – «Антропологічні виміри філософських досліджень» – передбачає оплату за публікацію від 2000 грн. (Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину). Причому зазначено, що публікаційний внесок покриває повний цикл обробки рукопису, макетування статті, її інтеграцію до світових наукових баз даних, а переклад статті англійською здійснюється за додаткову плату. На жаль, такий публікаційний внесок важко інтерпретувати інакше, аніж як спробу редакції заробити на авторах, яким потрібна публікація в журналах категорії «А».

З міжнародними публікаціями ситуація ще складніша, адже у звітності вони нерідко оцінюються вище за вітчизняні, а бюрократичні можливості контролю якості обмежені. Наприклад, у вузі, де наразі працює авторка, відповідно до тимчасового положення про планування та облік навантаження науково-педагогічних працівників, за публікацію статті у виданнях, які входять до міжнародних реферованих баз даних (крім Scopus, Web of Science) передбачено 200 годин за 1 друк. арк., а публікація статті українською (російською) мовами в закордонному виданні, що не індексується в міжнародних наукометричних базах даних, оцінюється в 100 годин за 1 друк. арк. Тож публікація у журналі «Virtus» статті обсягом 0,5 друк. арк. під справжнім ім’ям оцінювалася б як 100 годин робочого навантаження. І навіть публікація в зовсім сміттєвому виданні, яке навіть не претендує на входження в наукометричні бази даних, все одно враховувалася б серед видів наукової роботи викладача.

Це лише декотрі аспекти, пов’язані з проблемою неякісних публікацій, і, звісно, пошук її ефективних рішень потребує значно масштабніших досліджень, ніж даний експеримент. Однак він, сподіваюсь, може стати тим сигналом, який спонукатиме як редколегії фахових видань, так і філософську спільноту загалом замислитись над питаннями якості публікацій.

Мирослава Кругляк, кандидат філософських наук

Тут знаходиться посилання. Щоб побачити його, зареєструйтеся будь ласка, це займе у Вас всього хвилину

Booker

Аватар користувача
За 74 000 сообщений
Администратор форума
 
Повідомлення: 74231
Зареєстрований:
22 лютого 2011, 22:28
Бали репутації: 6009

Re: Уровень украинских и международных научных журналов

Повідомлення номер:#12  Повідомлення Стасичка » 22 вересня 2019, 18:49

Ну, была какая-то история, мне кажется, в Штатах.
Там выпускники престижного колледжа написали псевдонаучную статью... а, не, это была конференция... понадёргав невесть откуда таблиц, графиков, диаграмм, и получив какой-то результат. Из того вышли таки неприятности, бо эти материалы получили гран при

Прикол в том, что, если статья структурирована правильно, сложно распознать лажу. Разве что случаем средь рецензентов окажется, специалист именно в этой вот области знаний. А если автор реально работает в описываемой им области, распознать лажу можно только попробовав повторить исследования. Что вообще сомнительно, учитывая их стоимость
Я уж не говорю о том, что рецензенты сами могут быть заинтересованы в продвижении своих статей, людей - поднимать свои формальные показатели эффективности.
В этом смысле все попытки найти формальные показатели эффективности работы научных работников лишь стимулируют фуфельные исследования, формальное же, для галочки, исполнение требуемого. Полагаю, это не диверсия, а дебилизм чиновников от науки, к науке имеющих оч опосредованное отношение.
"Я никогда не отдам жизнь за свои убеждения, потому что я могу заблуждаться" (Бертран Рассел)

Стасичка

Аватар користувача
За 9 000 сообщений
 
Повідомлення: 9628
Зареєстрований:
10 травня 2011, 21:52
Бали репутації: 700
Имеет доступ в закрытый раздел ''Закрытый клуб'' Имеет доступ в закрытый раздел ''Политика''

Re: Уровень украинских и международных научных журналов

Повідомлення номер:#13  Повідомлення Гоцман » 22 вересня 2019, 19:44

достаточно вспомнить прошлогодний скандал с журналом Шпигель, где журналист уровня чуть не ихнего познера, хузнаскока лет печатал фейки и им лично выдуманные истории о ситуациях в Иранах-Ираках-Сириях-Мексиках и не только

Гоцман

Аватар користувача
За 38 000 сообщений
 
Повідомлення: 38888
Зареєстрований:
16 листопада 2015, 12:39
Звідки: кинотеатр Родина
Бали репутації: 2575
Имеет доступ в закрытый раздел ''Закрытый клуб'' Имеет доступ в закрытый раздел ''Политика''

Розділ Статистика

Повернутись до Интернет. Избранное