Наші майже дорослі діти. Доколє

[Peppy]

ну значить у нашого університету її нема. Програма акредитована, а університет ні.
А питання стало тому що я планувала утримувати дитину під час навчання. А зараз не розумію, ця річна пауза теж за мої гроші чи вже треба виганяти на вільні хліби
Та і взагалі хотіла послухати - як у інших. Бо це моя перша доросла дитина і хз як правильно давати їй вудочку

[Нюша]

Наверное, я не поняла, думала, что речь идёт про программу.
А что говорит сама дочка?

[Peppy]

Наверное, я не поняла, думала, что речь идёт про программу.
А что говорит сама дочка?

Вона планує працювати, або як зараз або буде шукати щось дотичне до фаху. Але це ж 15-17 тисяч зарплати, в кращому випадку. Без нашої підтримки рівень життя суттєво знизиться

[olikturtle]

У меня как-то само собой вышло. В какой-то момент начали зарабатывать и просто перестали брать деньги. Сын в начале войны наоборот, очень помогал, дочка, фактически, на его содержании была. Когда она в Киев уехала, помогала ей с деньгами за квартиру, потом она стала с мальчиком жить и работу в более высокой зарплатой нашла, так что теперь и она денег не берет. Могу иногда просто так отправить, но не регулярно.

[Златовласка]

Вона планує працювати, або як зараз або буде шукати щось дотичне до фаху. Але це ж 15-17 тисяч зарплати, в кращому випадку. Без нашої підтримки рівень життя суттєво знизиться

Выехала бы, диплом бы признала, работы тут полно, еще и немецкий С1+...

[Ирида]

ну значить у нашого університету її нема. Програма акредитована, а університет ні.
А питання стало тому що я планувала утримувати дитину під час навчання. А зараз не розумію, ця річна пауза теж за мої гроші чи вже треба виганяти на вільні хліби
Та і взагалі хотіла послухати - як у інших. Бо це моя перша доросла дитина і хз як правильно давати їй вудочку

А хочется как? Там, внутри.
А как можется?

[Риорита]

Общежитие оплачиваем. В отпуск с нами ездит. Когда приходит к нам— летом, например, когда общага на реновации, кормим. Ну то есть полностью сепарировать я не получается.

[Ирида]

Считаю, что нет однозначного ответа "дальше сам" или "ну мы ж семья, я тебя не брошу".
Но есть нюанс. Как ни крути, но кто платит, тот девушку и танцует. Даже самые тактичные родители финансируя что-то имеют на это что-то свой собственный взгляд. Это ни хорошо и не плохо. Просто так есть. Если молодому человеку важно принимать решения самому, то только за свой счёт.

[Naoko]

Ну собственно да. Когда моя дочка решила жить отдельно, вопрос финансирования отпал сам собой. С одной стороны в этом нет ничего хорошего. С другой стороны проблема сепарирование решилась в один момент.
Как сказала Ирида - желание принимать решения самой.

[Naoko]

Общежитие оплачиваем. В отпуск с нами ездит. Когда приходит к нам— летом, например, когда общага на реновации, кормим. Ну то есть полностью сепарировать я не получается.

Ну вот мне кажется совершенно нормальный подход. Собственно у Пеппи близко к этому.
По ведическим вещам о дочке должны заботиться родители, потом муж)) для правильной энергетики. Так что пока дочка не живет с кем-то в отношениях - логично часть трат брать на себя. Ну а как еще?

Или в айти опять таки идти, пусть и психологом или преподом языков.
Просто там другие стартовые условия. И таки можно прожить на одну зарплату.

[Татьянка]

Выехала бы, диплом бы признала, работы тут полно, еще и немецкий С1+...

Далеко не в усіх Німеччина - мрія життя

[Гермиона]

в мене старші діти якось сепарувались непомітно
син після 3 курсу поїхав в Київ і вже навпаки приймав участь у деяких наших крупних витратах
доньку ми навчали в універі платно (якось підроблти теж не виходило, бо постійно навчалась, ми не наполягали на підробках), але вона після 3 курсу теж знайшла роботу і заробляла. гроші то були невеликі, жила вона з нами, харчувалась, звісно, теж, але вже і свої гроші були. ми додавали, але вона не просила
після закінчення універу вона повністю сепарувалась, бо вони стали жити разом з хлопцем, обидва працювали, нормально вже заробляли, тому грошових питань не було
в важкі кризові моменти діти нам допомагали, коли у доньки стався нещодавно переїзд, ми теж допомогли грошима - це все нормальні відносини близьких людей
я взагалі вважаю, що все залежить від багатьох складових. але все ж таки моя думка, що якщо не вистачає власного доходу, то бажання мають бути скорочені. навіть якщо у батьків є купа грошей, бо незароблені гроші не особливо мотивують до розвитку
в мене, наприклад, ще зараз молодша, яка точно не може заробити і я їй повинна дати розвиток, освіту, відпочинок, а якщо б ще були на подсосі старші діти, то це тільки б через обмеження моїх власних потреб. я б це не потягнула, враховуючи наявність кредиту і витрат на молодшу
крім того, ми з чоловіком заробляємо, але дуже багато працюємо, з іншого боку, вік такий, який потребує вже теж додаткових витрат на здоров'я))
ще є батьки, пенсія непогана, тато працює, але теж щось намагаємось зробити їм приємне

коротше кажучи, заробляти і жити приблизно на свої - це нормально, кмк
але звісно, це не виключає нормальних відносин між нами з дітьми, якщо донька приїжджає до нас в гості, то ми купуємо і їжу, і квитки в театр, і подаруночки, якщо я зараз ось поїду до дітей в гості - буде теж саме

щодо року, який випав неочікуванно з-під навчання, звісно, я б підтримала в тому разі, якщо б донька захотіла піти з навчання мов і долучитись до професії. бо це - перспектива, а на 15 тис. не проживеш самостійно. я завжди намогаюсь вкластись в перспективу, тобто за цей рік вона може отримати безліч нових професійних скілів і потім заробляти нормально. якщо б продовжила викладати мову і заробляти 30тис - вибач, тоді ні, цих грошей більш-менш достатньо для життя дівчини, по бажанню, деколи можна, але на постійній основі - ні. ну, не поїдеш в цьому році кудись, нічого страшного, почекай наступного, все в тебе ще буде. до речі, якщо їхати 3 чи 4 у відпустку, то 4й додасть до витрат зовсім небагато (перевірено)), то я б обовязково своїй запропонувала і взяла. але якщо є якійсь мрії поїхати кудись з подругами і немає на це фінансування - ні. імхо)

[Peppy]

Выехала бы, диплом бы признала, работы тут полно, еще и немецкий С1+...

Такий варіант теж розглядаємо, поїхати по параграфу. Але не розумію, на що там чекати - півроку житити в таборах, потім розподіл в село і одразу на роботу іди, бо знаєш німецьку? Таке не хочеться. Шукаємо ще волонтерство, але туди треба віза, не всі погоджуються давати необхідні документи

[Златовласка]

Далеко не в усіх Німеччина - мрія життя

Сказала Таня и вывезла всех троих детей. Хоть и не в Германию.

[Peppy]

Далеко не в усіх Німеччина - мрія життя

так у моєї як раз мрія

[Златовласка]

Такий варіант теж розглядаємо, поїхати по параграфу. Але не розумію, на що там чекати - півроку житити в таборах, потім розподіл в село і одразу на роботу іди, бо знаєш німецьку? Таке не хочеться. Шукаємо ще волонтерство, але туди треба віза, не всі погоджуються давати необхідні документи

Если реально интересно, то набирай, я расскажу детально.
Хз. Я сразу пошла, потому что знала английский. Работать мне намного больше нравится, чем на пособии.

Но мой опыт говорит, что по крайней мере в моей земле никто так уж активно никуда не гонит, и в лагере по полгода не сидят.

Она юная, сильная, четыре языка, это ж не старые кошелки как я с нуля все учить.
Я просто смотрю, мой Саша ходит к психологу, так это же наша украинка из Харькова.
Тут очень нужны и психологи, и соцработники, когда со знанием языков, это просто огромный бонус был бы.
Опять же, на магистратуру можно и в Европу.

[Гермиона]

Как крайний вариант да.

Кстати, тоже не факт, что работа будет сразу. Хотя если будет, то таки будет офигенная.
От рынка зависит, как и во всем. Но я все равно думаю, что фундаментальное образование мечты- это самоценность.

з роботою зараз дуже все суттєво змінилось, в айті теж
у сина збанкрутіла минулого року компанія, в якій він працював
Швейцарія дуже захищає працівників, він міг майже два роки не працювати, до того ж почав викладати для душі (але й дорого, бо рідкій предмет викладання), та вчил німецьку (бо працюючи не вистачало часу)
але й резюме повільно розсилав. то каже, що 5, навіть, 2-3 роки і зараз - дуже помітні зміни
збирався до кінця літа не виходити на роботу, бо ще й додатково навчається (це якійсь капець щодо навчання, він без нього не може)) але я задоволена), але прийняв гарну пропозицію в американській компанії (але засновники - українці ), поки ще це стартап, але з гарним фінансуванням, довготривалий і, що головне для нього - цікавий і корисний для розвитку

звісно, в нього дуже високі вимоги до контракту - і до розміру, і до умов роботи, може щось простіш і легше знайти
але все ж таки, мені здається, хто хоче, той знайде
і твій Ігор теж

[Татьянка]

Сказала Таня и вывезла всех троих детей. Хоть и не в Германию.

Пам’ять в тебе дірява.
Старші діти в мене повнолітні і рішення переїхати прийняли а) - самостійно, б) - до війни (старша взагалі 9 років тому).
Вивезла (точніше, вмовила поїхати) лише молодшого.

[Татьянка]

так у моєї як раз мрія

Ну, якщо так, це варіант

[Златовласка]

Пам’ять в тебе дірява.
Старші діти в мене повнолітні і рішення переїхати прийняли а) - самостійно, б) - до війни (старша взагалі 9 років тому).
Вивезла (точніше, вмовила поїхати) лише молодшого.

Глобализирунг- это нормально. Я так думаю.
В современном мире поработать не дома несколько лет- это уже не привилегия, а обыденность.