Музику можна слухати перед або під час читання.
Краще всього послухати півхвилини, а потім почати читати.
Читати ларго, тобто повільно, проникаючись відчуттями.
Це повільна фаза сну, глибока.
Частина перша
- Де я?.. Перша думка промайнула важко, проторюючись крізь сплячі нейрони немов крізь лісові буреломні хащі.
Далі вже легше. Думки зароїлися як мурахи, одна за одною, не даючи друг другу визрівати і згасаючи на півдорозі до свідомості. Але одна таки досягла своєї мети і запала полум`ям сірника.
- Темно… Полегшення ще збільшилось. Прийшло відчуття спокою, тваринного спокою ембріону, який затишно усвідомив себе у лоні матері, зігрітий її теплом, сповитий темрявою. Органи відчуттів запрацювали на сприйняття інформації іззовні, але дуже дивно, не так як при житті людини, де вона окремо чує, окремо бачить, окремо відчуває дотики. Усі ці сенсорні канали були єдиним джерелом відчуття, даючи міцну панорамну картину чогось дуже реального і зовсім нереального водночас.
Це було... Знання.
Знання осяйне, тверде, глибоке і не маючє сумнівів.
- Я помер…Третя думка з`явилася у свідомості як гострий шип чогось сухого та неминучого.
Дивно, але страху не було.
Взагалі нічого не було. Тільки знання о власній смерті, наче чорне провалля, що зве у безвість.